Мико́ла Петро́вич Мозгови́й (*1 вересня 1947, Сарнів, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР — † 30 липня 2010, с. Кийлів, Бориспільський район, Київська область, Україна) — український естрадний співак, композитор-пісняр, народний артист України (1993). Народився 1 вересня 1947 в с. Сарнів, Хмельницької області.

З 1962 по 1966 навчався в Чернівецькому музичному училищі імені Сидора Воробкевича. У 1969 році поступив до Харківського юридичного інституту, який закінчив у 1973 році. Одночасно, з 1971 по 1973 рік навчався у Республіканській студії естрадно-циркового мистецтва у м. Києві. Після завершення навчання працював солістом-вокалістом «Укрконцерту». Був лауреатом низки республіканських, всесоюзних та міжнародних конкурсів. Закінчив Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського, професійний співак, композитор, написав чимало пісень, віршів, які стали популярними. У 1985 році удостоєний почесного звання «Заслужений артист України». 1971—1994 — соліст «Укрконцерту». У 1974-75 роках — художній керівник ВІА «Беркут» (Івано-Франківськ).

З 1993 очолював Український мистецький фонд імені В. Івасюка. Був засновником і незмінним головою журі двох міжнародного телевізійного фестивалю «Пісня буде поміж нас», фестивалю сучасної української пісні ім. Володимира Івасюка (м. Чернівці) та фестивалю «Море друзів» (м. Ялта), в межах яких проводяться конкурси молодих виконавців сучасної естрадної пісні.

З 1994 по 1999 — директор і художній керівник Українського державного театру пісні. З 1999 — завідувач кафедрою теорії та методики постановки голосу Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, професор (2004). З березня 2005 — генеральний директор-художній керівник Національного палацу мистецтв «Україна». У 2007, захистивши дисертацію на тему: «Становлення і тенденції розвитку української естрадної пісні», здобув науковий ступінь кандидата мистецтвознавства.

30 липня 2010 зупинилося серце Миколи Мозгового. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

На сцені його шлях продовжила дочка Олена Мозгова, для якої він писав по одній пісні на рік («Білі лілеї», «Ти згадай», «Матіола» тощо). Якийсь час Олена була дружиною співака Олександра Пономарьова. Мав двох онучок — Зою та Женю.