У житті буває так,
я не все тобі сказав,
загубився в почуттях
і ми як дим розтанули…
Я палив старі мости,
та коли з‘явилась ти,
то злітали вище неба
і як сльози танули…

Поцілуй, поцілуй, поцілуй мене
ніжними вустами
і скажи, і скажи, і скажи мені,
Що сталося з нами?

Я кохаю більше неба,
іншої мені не треба!
Поцілунками лікуєш
Всі мої рани.
Я кохаю більше неба,
іншої мені не треба!
Поцілунками лікуєш,
моя кохана!

Я падав, підіймався,
здобував життя уроки
Та йшов-не зупинявся,
рахував свої кроки
Я наче був над прірвою,
заплутався в думках…
Боявся загубитися,
та ти вказала шлях,
по якому разом йтимем.
Стала ти моїм спасінням!
Я знайшов своє навіки
І не відпущу, ти тільки..

Поцілуй, поцілуй, поцілуй мене
ніжними вустами
і скажи, і скажи, і скажи мені,
Що сталося з нами?

Я кохаю більше неба,
іншої мені не треба!
Поцілунками лікуєш
Всі мої рани.
Я кохаю більше неба,
іншої мені не треба!
Поцілунками лікуєш,
моя кохана!