Ти з фотографiй дивився мовчки,
Я сумувала у чотирьох стiнах.
Дні моi були сумнi i ночi,
Не врятували лiки i ванни пiна.
I я чекала кожен вечiр,
Читала всi твої смс,
Вiд себе точно не має втечi,
Кохання все ще має сенс.

А я тепер художниця
Малюю рiжу ножицями
Твої портрети із фото,
Хто я з тобою, хто ти?
А я тепер художниця
Малюю рiжу ножицями.
З тобою понад небом,
хто я без тебе?

Я iноді дзвоню тобi вночі.
Я божеволiю без тебе точно,
Хочу твiй голос чути в телефонi.
Не вiрю в те, що говорять люди,
Мов нас немає, час лiкує все,
Що я твоя нiколи не забуду
I все одно кохати буду тебе.

Твою Любов без правил не виправити навiдь
I не забути, що було, вiдпустити.
Я зберiгала тайни, до митi до останнiй,
Я одного бажала - тебе любити.