Здається, шо то було так давно,
Коли в руках тримаю цей альбом,
Нам було абсолютно все одно,
Не маючи нічого мати всьо.
За гроші не купити тільки час,
Він всіх нас методично поділив,
Когось він опустив, когось підняв,
А є на кого взагалі забив.

Старі фотографії на стіл розклади,
Дитячі історії смішні розкажи,
І справжнім друзям, не забудь, подзвони,
Бо добре чи зле, з тобою завжди вони.

Дешеве пиво і сухе вино
Робили нас щасливими людьми
І ніби чудо-польське радіо
Нам відкривало той незнаний світ.
Ми жили всі так, ніби то був сон
І можна бути вічно молодим,
А залишився тільки цей альбом,
А мрії розлетілися, як дим.

Ми грали примітивну музику
Так чесно, що пробила би до сліз,
Чекали, шо прийде такий момент,
Коли під ноги впаде цілий світ.
Годинник вперто роки рахував
І кожен так, як вмів, так і зробив,
І тільки у альбомі всі підряд
Ми будемо такими, як тоді.