Суботній вечір, в повітрі запах духів.
На твої плечі я свою куртку одів.
І потім довго вона тримала твій смак.
Я до сьогодні не міг забути ніяк...

Наш самий пеший медляк!
Як тебе звати не пригадаю ніяк.
І я не дихал, я чекав поки ти скажеш: "Так!"
Ми танцювали наш перший медляк.

Дешеві штори на вікнах вітер хитав,
Хотів сказати тобі я щось, а не знав.
А ти чекала від мене хоч би ознак,
І так мовчали ми колихаючись в такт.

Наш самий пеший медляк!
Як тебе звати не пригадаю ніяк.
І я не дихал, я чекав поки ти скажеш: "Так!"
Ми танцювали наш перший медляк.

Наш самий пеший медляк.
Як тебе звати не пригадаю ніяк.
І я не дихал, я чекав поки ти скажеш: "Так!"