Він хотів би впасти ,коли цей сніг
Щоби він потоком збивав із ніг
Щоби він лежав опівнічним тлом
Глибоким наче псалом
Я хотівби відчути початок кінця
На сторожених рисах її лиця
В темряві, що ховає її ходу
В снігові ,на який я впаду

Я віддам всі слова свої
Тому хто любить її
Я віддам всі свої слова
Тому ,кого любить вона

У таємної мови нічне стебло,
В нас із нею стільки всього було,
Що я охоче віддав би
Слова свої
Тому, хто любить її!..

Приспів.

Я віддав!.. Я віддав!..
Я віддав!.. Я віддав!..

І коли б вона
Прокидалася вночі,
І всміхалася б в тишу
За вікнами, чи
Видивлялася світло
В темній воді,
Я любив би її!..
І тоді

Приспів.

Я віддав!.. Я віддав!..
Я віддав!.. Я віддав!..