Ісус Христос катається на дошці –
Сідлає хвилю і волає гучно!
Апостоли на гальці збились в купку.
Апостолам перед людьми незручно.
Матвій уже до друку готував
Євангелія в вигляді есеїв,
А тут така халепа і провал…
І свинорилі пики фарисеїв.
Ще й цілий римський мусорський загін
Не знає, як на це реагувати:
Чи матом обложити навздогін,
А чи одразу вести до Пілата?
Андрій гукає: «Схаменися, Ребе!
Кінчай дурить! Задумайся про рейтинг!
Народ прийшов за зціленням до Тебе,
Запитують про безкоштовний тренінг!»
А Він кричить народу, що є сили:
«Ідіть до Мене всі! Тут красота!»
І, сміючись, вистрибує з-під хвилі,
Мартина ухопивши за хвоста.
Петро рішуче кидається в шторм
І ледве не вчиняє собі «Амінь»
«Ось рибам, що не сіють, був би корм))» –
Христос сміється – «Камінь, ти є камінь!..))»
Летить в Ісуса рятувальний круг
І б’є по голові «Дєржись, братушка!
В біді комрада не залишить друг!» –
Кричить Іуда – легендарна тушка.
Ага
І тут Ісус починає співати
Зрозуміло, йудейських пісень,
Але таких поморочених
Що навіть Звоніміру Бобану з Бобаном Марковичем не снилося
Але приблизно таке:
«Біда не в тім, що свище вітер лютий,
Що всі слова мої лягли, як мертві квіти,
Біда не в тім, що я прийшов з любов’ю,
Біда у тім, що я не можу не любити…
Я не для того вас навчав, піпли,
Таких самозакоханих, серйозних,
Щоб ви своїх казок понаплели
В задушних кель’ях мастурберкульозних
А потім, потім – як завжди було:
В ім’я Моє повстане брат на брата
За ваші побрякушки і бабло,
За ваші грьобані патріархати.
Ложив на вас я Свій Господній хєр!
Я все сказав – ви все перебрехали.»
Сплигнув на дошку і в прибій попер –
В ті дні подовгу хвилі не вщухали.
Так він казав десь в тридцять третім році
На гребені, без весел і вітрил.
Ісус Христос катається на дошці.
На березі стоїть юрба мудил.