Люди так люблять боротися з вітряками
Люди ховають любов десь між зірками
Люди мовчать, коли світ лякає
Люди, що добрі, ідуть від нас світляками
Бувають часи, що не лишилось нічого
Головне щоб в людині, щось лишилось людського
Бувають часи, що не лишилось нічого
Головне щоб в людині, щось лишилось людського
Остання крапля совісті не йде із серця
Остання крапля честі кликне, озветься
Остання крапля мудрості ще не розтала
Остання крапля болю не змита з кинжала
Остання крапля совісті не йде із серця
Остання крапля честі кликне, озветься
Остання крапля мудрості ще не розтала
Остання крапля болю не змита з кинжала
Бувають часи, що не лишилось нічого
Головне щоб в людині, щось лишилось людського
Бувають часи, що не лишилось нічого
Головне щоб в людині, щось лишилось людського
Кинь хай проросте, люди не забудуть
Навіть серед пустель проростають рути
Стелі камʼяні, навіть струмочок точуть
Станемо людьми, якщо того захочем
KOZAK SIROMAHA - Людського (YouTube відео та караоке)
Від прадавніх часів батька Хмеля до сьогодні ми живемо у добу Каліюги, час темряви, випробувань і боротьби духу. Здається, ніби всесвіт затягує пітьма, але навіть у найтемніші епохи завжди сяє людина.
Коли здається, що втрачено все, друзів, кохання, матеріальні блага, залишається головне: людяність!
Кожна крапля любові, милосердя і добра, це промінь, що не дозволяє темряві перемогти. Тому щоб не сталося, плекаймо в собі безумовну любов один до одного.