Коли друзі агенти, скрізь всюди підстава,
Фальшиві компліменти, не життя - а вистава.
Я народилася, і попала в театр,
Як дуже шкода, що тут присутній мій брат.

Закулісся - дім, сцена - земля,
Спадає завіса, починається гра.
Ми погані актори, в нас дешевий театр,
Як дуже шкода що тут присутній мій брат.

Вділи маски, нанесли грим,
Ділили нас меридіани,
Я тут стану будь-ким,
Загою тобі всі рани.

Вділи маски, нанесли грим,
Ділили нас меридіани,
Я тут стану будь-ким,
Загою тобі всі рани.

Як настане антракт, ми вийдем покурити,
Ми підписали контракт, щоб в театрі дожити,
Наші глядачі, то є наші предки,
Які прожили все як ми, і наважились померти.

І не чути овацій, зал німий,
І шкода тої праці, що робили ми.
Я кажу останнє слово, це, звичайно, «пробач»,
Я тепер біля предків, просто глядач.