Тиха вода, тиха вода, та й лем на Бескиді,
Давно, давно я не была з милим на бесіді.
Рада би я, рада би я ту водицю пити,
Рада би я, рада би я з милим говорити.

Казав милий, казав милий, що мене попросить,
Як на горі, як на горі пшениню покосить.
Він покосив, він покосив – вже й осінь минає,
Він ся женить, бере другу, а мене лишає.

Не рви, милий, не рви, милий, солодки малини,
Ой, не кохай, ой, не дури нараз дві дівчини.
Бо кохати дві дівчини то – велика зрада:
Єдна плаче, єдна плаче – друга тому рада.