Хто я тобі така?
Бачиш моя рука
Вимазана в чорнилах
І я не така красива
Може тобі наснилось
Може просто здалось, що я
Дівчинка «метелики в голові»
А вночі літає на мітлі
Заплітає сонце в коси
І закликає грози
Дівчинка «метелики в голові»
Зацілує тобі нерви
І до смерті залоскоче
Як таку спіймаєш - відпусти
Не лісова царівна
Слухаю мертвих півнів
Кажуть пихата і зверхня
То все галицькі манерки
А поки ти скролиш стрічку
Мої герої виходять з книжок
Дівчинка «метелики в голові»
А вночі літає на мітлі
Заплітає сонце в коси
І закликає грози
Дівчинка «метелики в голові»
Зацілує тобі нерви
І до смерті залоскоче
Як таку спіймаєш - відпусти
Дівчинка «метелики в голові»
А вночі літає на мітлі
Заплітає сонце в коси
І закликає грози
Дівчинка «метелики в голові»
Зацілує тобі нерви
І до смерті залоскоче
Як таку спіймаєш - відпусти
Дівчинка «метелики в голові»
А вночі літає на мітлі
Заплітає сонце в коси
І закликає грози
Христина: «Це пісня-автопортрет. Мій спосіб розповісти з чого я зліплена. У ній сконцентрований весь мій львівський бекграунд з нічними літературними посиденьками та прокиданням з «Мертвим півнем» - культовим гуртом моєї юності. Однією з трагедій юності є намагання заслужити любов. Популярна культура привчає нас до того, що любов треба заслужити. І в юності, коли не вистачає самоусвідомлення - ми граємо в цю гру. Намагаємось заслужити любов батьків, досліджуємо що таке співзалежність у перших стосунках, сидимо на дофаміновій лайкоголці у стрічках соцмереж, намагаючись з себе вдавати кращих, ніж ми є насправді.
Цією піснею, альбомом і навіть обкладинкою - я не намагаюсь вам сподобатись, а продовжую розповідати свою історію, у якій впізнають себе ще багато з вас. Ви не зобов‘язані відповідати ілюзіям інших щодо вас. Любов і краса в очах того, хто дивиться і якщо в чиїхсь очах нема любові - то це не ваші проблеми».