А я зненавидів цю пісню,
Ще до того, як почав писати
Та я сьогодні, як завжди,
Не маю, що втрачати,
Бо "затонулий корабель
Вже не зазнає втрати" -
Так кажуть пірати.
А я іду неначе привид по морю
І байдуже, що говорять,
Бо наді мною лиш зорі
І правда моїх історій.
За моєю спиною тільки -
Заточена зброя,
Коли взуєш мої кеди -
Будеш знати "хто я".
Але поки всі мовчать навкруги,
Роки минають швидше годин,
Чути кроки з низин до вершин,
Дорога покаже "хто ти"... (2)

Приспів:
А я повертаюсь до рідного дому,
Де зустрічає нас світло вночі.
Він залікує всі рани і втому,
Ну, а гріхи мої змиють дощі.
Він розуміє всі знаки надії,
Він пам'ятає, як було тоді,
Коли удвох ми лежали безсилі,
Та залишалися вірні собі!..
Вірні собі!..

Навколо невідоме, поразки й перемоги,
Навколо незнайомі, безглузді діалоги,
Заклеєні церкви, мечеті й синагоги
Рекламою нового Бога.
Сьогодні крики "Віват", а завтра - тонами зрад,
І це, як чорний квадрат, не картина, а факт.
І, щоб уникнути втрат не давайте порад, -
Тому я рідко повертаюсь назад!

Приспів.

Але поки всі мовчать навкруги,
Роки минають швидше годин,
Чути кроки з низин до вершин,
Дорога покаже "хто ти"... (2)

Приспів.