Тече ріка, тече ріка
Несе туман з материка
Починалася з маленького джерела
А тепер ділить життя на два берега
Тече ріка, тече ріка
Несе туман з материка
Починалася з маленького джерела
А тепер ділить життя на два берега
Пора зізнатись, що я заблукав
А карма тінню по слідах йде на каблуках
Я визнаю - в дурака сила в кулаках
Я на краю і вже не бачу маяка
Не міг терпіти я протоптані стежки
Тепер вже мої грішки - не кава і не вершки
Тут право на помилку лише один зі ста
В перемоги багато батьків! Поразка - сирота!
Не лякало прогулятися під карою
Зараз за сторінку, щоб назватися нездарою
Раніше тішив тільки журавель в руках
Хм, але тепер не так
Але тепер не так
Тече ріка, тече ріка
Несе туман з материка
Починалася з маленького джерела
А тепер ділить життя на два берега
Тече ріка, тече ріка
Несе туман з материка
Починалася з маленького джерела
А тепер ділить життя на два берега
Стій! Не втікай! Я заблукав!
Біль! Витікає як вулкан
Сни! У них дим і ми там!
Та наяву ми як сірник і як метан
Немає значення поезія чи проза
Якщо поет не має більше права на сльози
А тут такі типічні сильні літні морози
Якщо винні не обоє, то може скажеш хто з них?
Я коли літав
Бачили міста
Раніше тішив тільки журавель в руках
Хм, але тепер не так
Але тепер
Тече ріка, (тече ріка)
Тече ріка, (тече ріка)
Несе туман з материка
Починалася з маленького джерела
А тепер ділить життя на два берега
Тече ріка, (тече ріка)
Тече ріка, (тече ріка)
Несе туман з материка
Починалася з маленького джерела
А тепер ділить життя на два берега
(На два берега)
Тече ріка, тече ріка
Несе туман з материка
Починалася з маленького джерела
А тепер ділить життя на два берега
Несе туман з материка
Починалася з маленького джерела
А тепер ділить життя на два берега
Тече ріка, тече ріка
Несе туман з материка
Починалася з маленького джерела
А тепер ділить життя на два берега
Пора зізнатись, що я заблукав
А карма тінню по слідах йде на каблуках
Я визнаю - в дурака сила в кулаках
Я на краю і вже не бачу маяка
Не міг терпіти я протоптані стежки
Тепер вже мої грішки - не кава і не вершки
Тут право на помилку лише один зі ста
В перемоги багато батьків! Поразка - сирота!
Не лякало прогулятися під карою
Зараз за сторінку, щоб назватися нездарою
Раніше тішив тільки журавель в руках
Хм, але тепер не так
Але тепер не так
Тече ріка, тече ріка
Несе туман з материка
Починалася з маленького джерела
А тепер ділить життя на два берега
Тече ріка, тече ріка
Несе туман з материка
Починалася з маленького джерела
А тепер ділить життя на два берега
Стій! Не втікай! Я заблукав!
Біль! Витікає як вулкан
Сни! У них дим і ми там!
Та наяву ми як сірник і як метан
Немає значення поезія чи проза
Якщо поет не має більше права на сльози
А тут такі типічні сильні літні морози
Якщо винні не обоє, то може скажеш хто з них?
Я коли літав
Бачили міста
Раніше тішив тільки журавель в руках
Хм, але тепер не так
Але тепер
Тече ріка, (тече ріка)
Тече ріка, (тече ріка)
Несе туман з материка
Починалася з маленького джерела
А тепер ділить життя на два берега
Тече ріка, (тече ріка)
Тече ріка, (тече ріка)
Несе туман з материка
Починалася з маленького джерела
А тепер ділить життя на два берега
(На два берега)
Тече ріка, тече ріка
Несе туман з материка
Починалася з маленького джерела
А тепер ділить життя на два берега
ХАС - Тече ріка (YouTube відео та караоке)
“Тече ріка” — найособистіша моя робота за останні роки.
Після повернення “дикого” у альбомі «Друге Пришестя» я ніби вперше за довгий час видихнув. Немає нічого ціннішого, ніж повернути собі себе. Я відчув, як мої люди теж кайфанули від цього повернення — від того нерва, крику, болю, жорсткості й чесності, які давно просилися назовні.
Тепер настав момент показати інше: “дикий” теж має душу. Вона говорить тихіше, але іноді — ще голосніше.
«Тече ріка» — це зріз десяти років мого життя, стиснутих у три хвилини музики. Це дуже особисто… але хіба в мене коли-небудь було інакше?
Ця пісня — як вирвати цвях, що застряг всередині. Боліло. Але стало легше.
Сьогодні я розумію:
це вже не лише моя історія.
Це історія кожного, хто хоч раз губився між двома берегами свого життя. Кожного, хто шукав дорогу назад до себе і наважився зізнатися:
“Так, я заблукав… але я йду далі.”
Після повернення “дикого” у альбомі «Друге Пришестя» я ніби вперше за довгий час видихнув. Немає нічого ціннішого, ніж повернути собі себе. Я відчув, як мої люди теж кайфанули від цього повернення — від того нерва, крику, болю, жорсткості й чесності, які давно просилися назовні.
Тепер настав момент показати інше: “дикий” теж має душу. Вона говорить тихіше, але іноді — ще голосніше.
«Тече ріка» — це зріз десяти років мого життя, стиснутих у три хвилини музики. Це дуже особисто… але хіба в мене коли-небудь було інакше?
Ця пісня — як вирвати цвях, що застряг всередині. Боліло. Але стало легше.
Сьогодні я розумію:
це вже не лише моя історія.
Це історія кожного, хто хоч раз губився між двома берегами свого життя. Кожного, хто шукав дорогу назад до себе і наважився зізнатися:
“Так, я заблукав… але я йду далі.”
