Я віддавав себе всього роботі
Я відкладав особисте на потім
А ти кричала, била посуд
Просила увімкнути серце і вимкнути мозок
А я не вмію так жити, ти ж знаєш
Сама обрала, за кого виходила заміж
Я все ще той, але уже трішки інакший
Всі мої фішки поміняю на твої фісташки
А твої сльози впали на подушки
Бо в нас не так як пишуть твої книжки
Але обійми мої наче дужки
А в них слово кохаю
Йдеш? — то іди, і не обертайся
В добру дорогу відпущу
Як стане важко, не повертайся
Тому що досі, тебе люблю
Йдеш? — то іди, і не обертайся
В добру дорогу відпущу
Як стане важко, не повертайся
Тому що знову, тебе прийму
Я злижу сіль завжди із її ран
Я як УЗД бачу на душі шрам
Я любив поблукати з нею різними дворами
Я любив проживати швидше за
годинник час
Ми ловитимемо зайчики навіть без сонця
Ну Бо я люблю ловця
Ти краще Запитай у творця
А краще не питай ти краще просто простеж
Протоптані стежки, тобою мною теж
Я прийду як позвеш, весь світ перевернеш, вже не треба ліки,
Бо лікар тобі прописав тільки мої окуляри у яких не видно меж
Йдеш? — то іди, і не обертайся
В добру дорогу відпущу
Як стане важко, не повертайся
Тому що досі, тебе люблю
Йдеш? — то іди, і не обертайся
В добру дорогу відпущу
Як стане важко, не повертайся
Тому що знову, тебе прийму
Я відкладав особисте на потім
А ти кричала, била посуд
Просила увімкнути серце і вимкнути мозок
А я не вмію так жити, ти ж знаєш
Сама обрала, за кого виходила заміж
Я все ще той, але уже трішки інакший
Всі мої фішки поміняю на твої фісташки
А твої сльози впали на подушки
Бо в нас не так як пишуть твої книжки
Але обійми мої наче дужки
А в них слово кохаю
Йдеш? — то іди, і не обертайся
В добру дорогу відпущу
Як стане важко, не повертайся
Тому що досі, тебе люблю
Йдеш? — то іди, і не обертайся
В добру дорогу відпущу
Як стане важко, не повертайся
Тому що знову, тебе прийму
Я злижу сіль завжди із її ран
Я як УЗД бачу на душі шрам
Я любив поблукати з нею різними дворами
Я любив проживати швидше за
годинник час
Ми ловитимемо зайчики навіть без сонця
Ну Бо я люблю ловця
Ти краще Запитай у творця
А краще не питай ти краще просто простеж
Протоптані стежки, тобою мною теж
Я прийду як позвеш, весь світ перевернеш, вже не треба ліки,
Бо лікар тобі прописав тільки мої окуляри у яких не видно меж
Йдеш? — то іди, і не обертайся
В добру дорогу відпущу
Як стане важко, не повертайся
Тому що досі, тебе люблю
Йдеш? — то іди, і не обертайся
В добру дорогу відпущу
Як стане важко, не повертайся
Тому що знову, тебе прийму
Харфанг & Kalush Orchestra - Фісташки (YouTube відео та караоке)
Найбільш чітко наша памʼять фіксує моменти, які сповнені емоційних сплесків. Проте, це не завжди про яскраву ейфорію. Інколи це миті тихого щастя. Спокійного, стабільного, в чомусь навіть повсякденного. Воно в простих речах, які не хочуть бути показовими чи висвітленими на загал у соц. мережах. Та чи вміємо ми насправді цінувати такий тип радості? Чи готові не проміняти його на швидкий дофамін? Події та люди постають у памʼяті наче фантоми. Їх, як кіно, хочеться прокручувати перед очима знову і знову. Або ж забути і вирушити в нове, нехай хоч і тихе, але щастя.
Кліп на пісню «Фісташки» являє собою коротку кіноісторію, в ній голоси Харфанга та Kalush Orchestra супроводжують головного героя впродовж одного дня із життя. Одного дня, який по відчуттю тягнеться місяцями, чи навіть роками.
Кліп на пісню «Фісташки» являє собою коротку кіноісторію, в ній голоси Харфанга та Kalush Orchestra супроводжують головного героя впродовж одного дня із життя. Одного дня, який по відчуттю тягнеться місяцями, чи навіть роками.
