Покохала, мабуть карма, першого на все життя
Ой, дівчата, знаю дарма. Що сказати? Сліпе дитя
Бачила його потому в кожному наступному
За руку візьму та все одно йому
Ой, кому, історія моя,
Скажи, кому?

(Мамо) І не питай,
Куди я літаю,
І не питай,
Чого я шукаю.
В Індію та Китай
Від нього тікаю.
Все пам’ятаю я, співаю я:
«Кохати тебе, така моя карма.
Втрачати тебе, така моя карма.
Шукати тебе, така моя карма.
І я не я, не я, не я, не я, не я, не я».

Покохала, мабуть карма,
Вмовили п’янкі вуста.
Відмовляти було марно…
Що сказати?
Ой, не свята.
Хто щасливий не потоне,
Та я хрестик не зніму.
Міцно обійму,
Та все одно йому…
Ой, кому, історія моя,
Скажи, кому?

Вбий, але цілуй
В гарячу шию, де пульсує жилка.
Вір, а ще цінуй:
Прокинулась за дівчинкою жінка.
В бій, любов — війна!
З моєї книги
Вирвана сторінка.
Це моя ціна…
Кохати тебе!