Ой у полі на тополі
Зозуля кувала, літа рахувала, літа рахувала!
Де мій милий, чорнобривий?
Якого шукала, якого шукала.

Давай, обирай,
З ким тобі рай,
І разом з ним грай, грай,
Все життя грай.
Та й обирай,
З ким тобі рай,
І разом з ним ніжні
Паззли збирай.

Я закохана слабка ланка. Тонка, вразлива, ламка.
Збираю серця уламки, Боляче, бо у мене лапки.
Та в мені вмикається лампа, Якось зранку.
Бо кохання більше за лайки, Вища планка.

Давай, обирай,
З ким тобі рай,
І разом з ним грай, грай,
Все життя грай.
Та й обирай,
З ким тобі рай,
І разом з ним ніжні
Паззли збирай.

Я вам не загоєна ранка,
З конверта зірвана марка. Збираю серця уламки,
І від сліз міс-мокра майка.
Та в мені вмикається лампа, Якось зранку.
Бо кохання більше за лайки, Вища планка.

Давай, обирай,
З ким тобі рай,
І разом з ним грай, грай,
Все життя грай.
Та й обирай,
З ким тобі рай,
І разом з ним ніжні
Паззли збирай.

Я до зрад безжальна, як самурай.
Якщо не кохаєш — краще не грай.
Я до зрад безжальна, як самурай.
Не твоє — то й не обирай.
Я до зрад безжальна, як самурай.
Якщо не кохаєш — краще не грай.
Я до зрад безжальна, як самурай.
Не твоє — то й не обирай, Буде чесно!