Запах твого волосся
Тримає ці спогади
Наче ранкові роси
Сльози твої висохнуть пообіді
Я відпускаю в небо
Все, що тримало на самоті
Знаєш, мені не треба нічого
Лиш будь у мені завжди

Запах твого волосся
Тримає ці спогади
Наче ранкові роси
Сльози твої висохнуть пообіді
Я відпускаю в небо
Все, що тримало на самоті
Знаєш, мені не треба нічого
Лиш будь моєю завжди

Знову шумить листопад
Я крізь вікно дивлюся на тебе
Квітами зорепад
Вітер вплітає коси у небо
В очі твої дивлюсь
Там непроглядна й далека мрія
Поворухнутись боюсь
Щоб не порушити спокій вразливий

Запах твого волосся
Тримає ці спогади
Наче ранкові роси
Сльози твої висохнуть пообіді
Я відпускаю в небо
Все, що тримало на самоті
Знаєш, мені не треба нічого
Лиш будь у мені завжди

Запах твого волосся
Тримає ці спогади
Наче ранкові роси
Сльози твої висохнуть пообіді
Я відпускаю в небо
Все, що тримало на самоті
Знаєш, мені не треба нічого
Лиш будь моєю завжди

Наші сповільняться рухи
Двоє самотніх в обіймах любові
Тишу наповнюють звуки
Серце прискорює рух мимоволі
В твоїх очах тону
В них розчиняються й залишки болю
Не варто вже більше нічого на світі
Тільки б іще раз напитись тобою