На-на-на наї-наївна
На-на-на наї-наївна
На-на-на наї
На-на-на наї
На-на-на наї-наївна
Куди ти біжиш
Наївна дитина?
Чого ти його так сильно
Так сильно?
Згадаю, коли полюбила уперше
В голові першило
На душі паршиво
Бо не відповідає
І де взяти сили
Згадаю, коли полюбила удруге
В голові вже легше
На душі - теж
Нас вела вже стежка
Де не було меж
Куди ти біжиш
Наївна дитина?
Чого ти його так сильно
Так сильно?
Куди ти біжиш
Наївна дитина?
Чого ти його так сильно
Так сильно?
Вона так міцно його покохала, що
Ніякі поради навіть чути не хоче
А дощ з карнизу капає у каву, та
Вона досі смачна і пекуча
Хай би як він себе не поводив
Хай би як він не стукав дверима
Вона йому подарувала свою вроду
Пообіцявши собі бути з ним
Куди ти біжиш
Наївна дитина?
Чого ти його так сильно
Так сильно?
Куди ти біжиш
Наївна дитина?
Чого ти його так сильно
Так сильно?
На-на-на наї-наївна
На-на-на наї-наївна
На-на-на наї
На-на-на наї
На-на-на наї-наївна
На-на-на наї-наївна
На-на-на наї-наївна
На-на-на наї
На-на-на наї
На-на-на наї-наївна
А дощ все капав в каву
А вона ще й досі тепла
Життя не завжди ласкаве
Воно то солодке то терпке
І якщо ти відверта
Якщо ти сильна і вперта
То двері відкриються завжди
Хай хто б не хотів їх підперти
На-на-на наї-наївна
На-на-на наї
На-на-на наї
На-на-на наї-наївна
На-на-на наї-наївна
На-на-на наї-наївна
На-на-на наї
На-на-на наї
На-на-на наї-наївна
