Якось воно повелося вже так:
В місті тебе знає кожна собака.
Встанеш о 5 - і на заправку…
«Тьоть Юль, налийте до повного баку!»
В машині тече дах, а ти й геть без даху —
Взяла лиш зарядку, якісь теплі лахи…
Не місце й не час піддаватися страху —
Ти їдеш до нього, безстрашного, в Бахмут
А на небі — ні зорі
І ліхтар останній догорів.
Ти везеш любов
Шляхом без доріг,
Щоб він не захворів.
Ти з тих жінок, що й коня на горбі.
Повний багажник речей — не собі:
Ліки і одяг, продукти і кава —
Він вдома варити у турці любив.
А він на лінії бою з кінцем
Гріє серденько за комірцем,
І ти за хвилину до вашої зустрічі
Пишеш: «Побачимось! Просто вір в це»