Клала мама сину у кишеньку землі
Щоби перед боєм її син не зомлів
Притулила доні до серденька землі мама
Щоб знімала втому, як удома в селі, ой

Клала мама сину у кишеньку землі
Щоби перед боєм її син не зомлів
Притулила доні до серденька землі мама
Щоб знімала втому, як удома в селі

Болить
Болить
Вже котрий місяць, як скажені
Життя - це мить
Це ніби нитка над ножем і
Киплять думки
Страшних ідей колововіт
Новин із Києва
Діждуть батьки коло воріт

Клала мама сину у кишеньку землі
Щоби перед боєм її син не зомлів
Притулила доні до серденька землі мама
Щоб знімала втому, як удома в селі, ой

Клала мама сину у кишеньку землі
Щоби перед боєм її син не зомлів
Притулила доні до серденька землі мама
Щоб знімала втому, як удома в селі

Мама просила вертатись скоріж
Сльози висіли на підборідді
Сиве волосся сивіло ще більш
І розчинялось як попіл в повітрі
Батько сидів у старому саду
Яблуні дві як донька і син
Знає на весну вони зацвітуть
А поки чекає і молиться

Клала мама сину у кишеньку землі
Щоби перед боєм її син не зомлів
Притулила доні до серденька землі мама
Щоб знімала втому, як удома в селі, ой

Клала мама сину у кишеньку землі
Щоби перед боєм її син не зомлів
Притулила доні до серденька землі мама
Щоб знімала втому, як удома в селі