Між ребрами вершин та гирлом рік,
Де сяють жаром сонця куполи,
Як сила предків, пам‘яттю про рід
Проріс, як оберіг, гіркий полин.
І пам’ять про початок наш, Почайну,
Не висохне, не зникне й не згорить,
Допоки силу роду своїм чадам
Із громом посила Перун з гори

Моя держава!
Моя єдина!
Сорок мільйонів
Об‘єдналися в родину.
Дніпровські кручі,
Карпатські схили,
Ріка Почайна, дай моєму роду сили!

Благословенна земля х2

Як вітер вільний в полях, держава вільна моя
Благословенна земля

Тут кожен сантиметр — місце сили
Тут неважливий статус та чини
Тут про звитяги короля Данила
Шепоче й досі ліс Галичини
Олешківські піски гудять вітрами
З колоссям на Поліссі в інтервал
Нам Володимир князь тримає браму
А мудрий Ярослав будує вал

Зійдуть коло солярне над ріллям Трипілля,
Повстануть руїни з вугілля,
І гілля, і голови здіймуться гордо,
І горла півнів задзвенять у акордах.
Звучить Бородянка, лунає Ірпінь
Незламний Бахмут відганя вражу тінь
У цих стінах народжена воля й донині
Зроста в кожнім місті в моїй Україні