Думки непрохані в мозок без мила,
Пишуться вірші в нотатки невміло.
Чорне та біле війна поділила.
Я сама мила собі чи не мила?
Замазую кола консилером,
Намотую кола квартирою.
Обіцяла собі бути сильною,
Але сили є бути лиш щирою.
Ave Maria,
Ave Maria,
Дай нам, Марі,
Сил на нові мрії.
Ave Maria,
Ave Maria,
Дай нам, Марі,
Сил на нові мрії.
(Ave Maria)
(Ave Maria)
Знову учора собі набрехала,
Що покінчу із життям між вокзалами.
Мріяти знову навчуся зухвало
Й стану на ніженьки мало-помалу.
Але світ стелить ложе Прокруста,
І я пальці в молитві до хрусту.
Зроню: «Діва Марія», із вуст я,
«Не дай світу поїхати з глузду».
Ave Maria,
Зроню: «Діва Марія», із вуст я,
«Не дай світу поїхати з глузду».
Дай нам, Марі,
Зроню: «Діва Марія», із вуст я,
«Не дай світу поїхати з глузду».
Ave Maria,
Ave Maria,
Дай нам, Марі,
Сил на нові мрії.
Ave Maria,
Ave Maria,
Дай нам, Марі,
Сил на нові мрії.