Взяв би я бандуру
Та й заграв, що знав,
Через тую дівчиноньку
Бандуристом став.

А усе через очі,
Коли б я їх мав,
За ті дивні карі очі
Душу я б віддав.

Марусино, серце моє
Пожалій мене,
Та візьми ж ти моє серце,
Дай мені своє.

А Маруся те не чує,
Серця не дає,
Усе з іншими жартує –
Жалю завдає.

Ой де Крим мій за горами,
Де сонечко сяє,
Там моя голубонька
З жалю завмирає.
Закрилася тай од мене небом і земльой
А я тута все зостався круглим сиротой