Вчора були дітьми, сьогодні вже дорослі
Я чую голос із пітьми, його ім'я — мій досвід
Прокинусь вдосвіта, дійду до краю поля — там чужі посіви
Глянув на відображення — уже посивів

Вперше в дворі в затяг за гастрономом
Колись, затям, на тій землі, побитій градом, будуть айстри знову
— А що з обличчям? — Не знаю, вдарився, або упав
Візьми і сам собі зготуй, там є крупа!

Хто ти такий? Тебе запитую: хто ти такий?!
Час топче нас копитами, під ранок холодно, накинь
Мені нормально, я загартований
Тепло від неї квітне в грудях плямами бордовими

По колу ми повторюєм історії, час це петля
Вона стоїть зовсім одна, грає медляк
Ми любим чорну музику, але наш танець — білий
Хоч я дорослий, але ще не сміливий

Давай зіграємо з тобою в гру
Вгадай моє ім'я, у мене їх багато
Хто ти такий? Це я, твій давній друг
Ти не впізнав мене? Значить, будеш багатим

Тримай хвіст пістолетом, чуєш, ти, сержант
Ти знаєш сам, що головне приховує іржа
Шикарний чорнозем черкаський липне до лопати
Ти на свою могилу будеш так кидати

Змішались дати, за орбітом виходжу на орбіту
А у дворі: трататата, падай, ти убитий
Вони у мене у підвалах плакали!
Ей, чуєш, малий? А ти на випускний також підеш зіжмаканий?

Одного разу я прокинусь і поїду звідси
Те, що зробило нас такими, взяв з собою, звісно
Велике місто небезпечне дуже для людей великих
Ми би одужали, але де взяти ліки

Життя вмістилось в декілька коробок
Фортепіано і книжки, жовтий торшер
Ти вже дорослий, сам вже знаєш, що це за хвороба
Давай присядем на доріжку. Посиділи. Шо ше?

Давай зіграємо з тобою в гру
Вгадай моє ім'я, у мене їх багато
Хто ти такий? Це я, твій давній друг
Ти не впізнав мене? Значить, будеш багатим