Далі тягнуться дні нещирі,
Ти зачекалась в холодній квартирі,
На дзвінок із тамтого боку,
На звичайне, знайоме привіт

Пишуть кровʼю історію світу,
Та я складу із дощів алфавіту
Декілька слів, аби ти не забула, ні,
Що ми були - ми лишили слід
Ми були - ми лишили слід
Ми були - ми лишили
Були - ми лишили

Хай мине хай мине
Те, що вбиває мене,
Лиш би тобі були мʼятні світанки
Хай мине, хай мине
Не забувай головне
Вір до останку, вір

Всі при своїх, скучив до нестями,
Спішу немов на Великдень до мами,
Не хочу знати, що буде із нами, ні,
Та ми були - ми лишили слід...
Ми були - ми лишили слід...
Ми були - ми лишили...
Були - ми лишили

Хай мине, хай мине
Те, що вбиває мене,
Лиш би тобі були мʼятні світанки
Хай мине, хай мине
Не забувай головне
Вір до останку, ти вір до останку

Хай мине, хай мине
Те, що вбиває мене,
Лиш би тобі були мʼятні світанки
Хай мине, хай мине
Не забувай головне
Вір до останку, ти вір

Літа млость і сміх крізь сльози
Змиють все липневі грози
Ніхто не знав, як нам робити слід
І будуть бігти видноколи,
Все як в віршах - раз в ніколи,
Привіт, моя нескорена, привіт

Хай мине, хай мине
Те, що вбиває мене,
Лиш би тобі були мʼятні світанки
Хай мине, хай мине
Не забувай головне
Вір до останку, ти вір до останку

Хай мине, хай мине
Те, що вбиває мене,
Лиш би тобі були мʼятні світанки
Хай мине, хай мине
Не забувай головне
Вір до останку, ти вір до останку

Хай мине, хай мине
Те, що вбиває мене,
Лиш би тобі були мʼятні світанки
Хай мине, хай мине
Не забувай головне
Вір до останку, ти вір