Уяви собі... як тишком-нишком у серці
Щось стискається, щось ошаліло несеться,
Щось несказане, до дому рідного рветься,
Уяви собі... уяви собі
Уяви собі

Вона читає вірші Стуса,
А я сполохати боюся
Її тремкі засмаглі плечі
На самоті
Вона читає вірші Стуса,
А я її

Уяви собі... так забуваються дихати,
Щось стискається, і часом нікого кликати,
Щось несказане... під серцем буде десь штрикати
Уяви собі... уяви собі
А уяви собі... коли не встиг попрощатися,
Вдвох набутися - як совість буде кусатися,
На сотню літ - з тобою б на обійматися
Уяви собі... Уяви собі...

Уяви собі... що ми могли не зустрітися,
В цьому хаосі, в різні боки розлетітися,
Уяви собі...
Уяви собі...