Стіни мовчать
За вікном цілу ніч не вщухала липнева гроза
Так шкода що ти
Не відчуєш того як тобою живуть мої я
Як тобою живе моя рвана чужими містами душа
Як тобою живе моя рвана чужими містами душа

Тиша болить пустотою
Так хотілось би просто торкнутись до тебе рукою
За помилки ми платим собою
Скільки сили у мене лишилось для болю

Потяги мчать
Крізь роки й випадкові знайомства – ми інші давно
Так шкода що більш
Не горить тихим світлом наше колишнє вікно
І у кожного нові герої в новому крутому кіно
Черевики нові в нову осінь і нове осіннє пальто

Тиша болить пустотою
Так хотілось би просто торкнутись до тебе рукою
За помилки ми платим собою
Скільки сили у мене лишилось для болю

Пізно і я
Крізь засніжений парк повз вітрини святкові пройду
Так шкода що ти
Не лишилась зі мною чекати на нову весну