Час, немов бабло крізь пальці
Падаю у прірву невідомості.
Нас на завтра не згадають
І ти знаєш, я усе прийму.

Серце моє,
Третину віку б'ється об стіну свідомості.
Серце моє,
На спокій молимось та йдемо на святу війну.

І тільки рване бездоріжжя за вікном,
Тут не міняється нічого
Ми ті самі.
І хтось піснями,
Хтось дорогами, вином
Тікає в пошуках солодкої нірвани.

Час бетонних кліток,
Дух горить любов'ю розчарований.
Нас не оберуть на кращі ролі,
Ліриці кінець.

Серце моє,
Серед пісень моїх тобі дарованих.
Серце моє,
Слова людські переливає у свинець.

І тільки рване бездоріжжя за вікном,
Тут не міняється нічого
Ми ті самі.
І хтось піснями,
Хтось дорогами, вином
Тікає в пошуках солодкої нірвани.

Де парасолі під ноги,
Де смски до Бога.
Пісні тужливі втомили,
По факту втомлений я.
Сплять динозаври вчорашні,
Їх з'їли справи домашні.
Ресори биті з мостами,
В ефірі повня хуйня.

І скільки часу нам треба,
Аби всі наші потреби
Утихомирились врешті,
Дали нам спокій живий?
Я запишу п'ять альбомів,
Одним старим, ще новим
Поїду в тур міжпланетний,
На всі світи молодий.

І тільки рване бездоріжжя за вікном,
Тут не міняється нічого
Ми ті самі.
І хтось піснями,
Хтось дорогами, вином
Тікає в пошуках солодкої нірвани.

І тільки ти мене приймеш таким,
І лиш тобі розквітну і погасну.
І там, де згас вогонь, літає дим
І в нас лишилось зовсім мало часу.