Йшла я собі та звичаї ламала,
Холод та скрегіт звідусіль пізнала,
Почула стільки, що й дихати не мала,
Прихилюсь до тебе я,
Може, краще стане, стане...
Прихилившись до тебе, правду розказала,
Як слухняною донькою була, але впала,
Про зльоти та падіння, як я відчувала,
Заманили в воду!.. Обманули!..

Приспів:
Забере тебе, якщо ти не в змозі,
Забере тебе, йди по дорозі!
Важко стане - той не треба кричати,
Знаєш правду - той не треба мовчати!

Я тобі хтіла щастя привернути,
Та заховаєш ти все й сам в спокусі,
Бачу вогняні хвости на небі,
Здавалось, казка,
Але ні - то люди заманили!..

Приспів.

На добраніч, Галюню, вже ми йдемо,
Вже ми твоє дивування заберемо!..
Беріть, беріть, дружечки, не сваріться,
Як вийдете за ворота, озирніться.
Як вийдете за ворота, в чисте поле,
Киньте моє дивування в синє море.
Нехай моє дивування з водою пливе,
Нехай мене, молодої, не найде!
Заманили!..