Дмитро́ Миха́йлович Гнатю́к (28 березня 1925, с. Старосілля, Королівство Румунія — 29 квітня 2016, Київ, Україна) — видатний український оперний співак (баритон), режисер, педагог. Народний артист України. Народний артист СРСР. Герой Соціалістичної Праці. Герой України. Перший виконавець хітів 1960-тих — пісень «Два кольори» та «Мій Київ». Вільно володів румунською мовою. Одружений з Галиною Гнатюк, мовознавцем, істориком української мови. Співак Гнатюк — один з митців, який декларував чітку українську ідентичність у всі роки радянського режиму. Припускають, що зустріч зі Сталіним під час навчання в Консерваторії та його прихильність до молодого таланту дала своєрідний карт-бланш на більшу свободу вибору мистецьких уподобань. Зокрема, співак доклав багато зусиль для популяризації української пісенної класики, частина з якої була під забороною (твори Кирила Стеценка, Миколи Леонтовича). У 1960-70-ті роки його презентабельна, висока фігура та небуденний, шляхетний артистизм підтримував дух і самоусвідомлення української нації, приниженої русифікацією та нарочитим провінціалізмом. Гімном покоління 1960-тих стала пісня «Два кольори», вперше виконана саме Дмитром Гнатюком.
Зразково-українською є й родина Гнатюка — його дружина Галина Макарівна Гнатюк є знаним філологом, працювала над розвитком української лексикології, граматики, історії мови. Звичайно, митець Гнатюк був вмонтований в еліту СРСР. Тричі обирався депутатом Верховної Ради СРСР (в тому числі 8-10 скликань (1972—1984)). 1991 з ентузіазмом зустрів незалежність України. З березня 1998 до квітня 2002 — Народний депутат України 3-го скликання, заступник голови Комітету ВР з питань культури та духовності. 2004 року брав участь у Помаранчевій революції, зокрема виступав з народними піснями перед учасниками цілодобових мітингів на сцені Майдану Незалежності.
Звання Герой України з врученням ордена Держави (28 березня 2005) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку музичної культури, збагачення національної скарбниці оперного та народного пісенного мистецтва, багаторічну плідну творчу і громадсько-політичну діяльність. Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (27 березня 2015) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Міжнародного дня театру. Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (16 січня 2009) — за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України. Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (28 березня 2000) — за видатні заслуги перед українською державою у розвитку культури і мистецтва, багаторічну плідну творчу і громадську діяльність. Почесна відзнака Президента України (27 березня 1995) — за видатні заслуги у розвитку українського музичного мистецтва, збагачення національної культурної спадщини. Народний артист України (30 грудня 1999) — за вагомий особистий внесок у розвиток української культури, багаторічну плідну творчу і громадську діяльність. Золота зірка Героя Соціалістичної Праці (1985), два ордени Леніна (1967,1985), орден Дружби народів (1975), орден Трудового Червоного Прапора (1985) й медалі. Народний артист СРСР (1960), Заслужений артист СРСР (1958). Премія Ленінського комсомолу (СРСР, 1967), Державна премія (УРСР,1973) ім. Т. Г. Шевченка, Державна премія (СРСР,1977). Премія ім. З. Паліашвілі (Грузинської СРСР, 1972). Почесний громадянин Києва (1997), Чернівців (2002), Чернівецької області (2015).
