Ми з тобою у двох всі погасли вогні,
Нас тримає любов і втома.
Буду їхати знову, повернусь у вісні,
Дорахуєш до трьох - я в дома!
Пам'ятаєш в Криму, двох дітей каприз,
Що стрибали в море головою вниз..

Намалюю пісок, змиє хвиля дощу,
Сонцем я посміхнусь, і знову.
Забирає мій сон спогади про любов,
В голові від думок - судома.
Пам'ятаєш в Криму, двох дітей каприз,
Що стрибали в море головою вниз..

Головою вниз..
Головою вниз..

І кисень майже на нулі,
І ми у середині крізь
Чуєш як у серці пливуть кити,
Де уламки скрізь.

І кисень майже на нулі,
І ми у середині крізь
Чуєш як у серці пливуть кити,
Де уламки скрізь.

Де уламки скрізь..
Де уламки скрізь...

Пам'ятаєш в Криму, двох дітей каприз,
Що стрибали в море головою вниз..