Тепер коли знаю твiй номер
Нiхто ще никому нiчого не винен
Невже зупинитись повинен
Це все що лишилось від чемних манер
Тепер коли знаю твій профіль
Мистецтво і політика по…
А раптом єдиний мій клопіт
Тремтіти почувши їі взуття цокіт
Ну як ти це робиш?
Ти сяєш навпроти
Коли ти смієшся або сльози котяться
Все в мені перевертаєтся і сходиться
І в яблуко втрапив твій дротик
Тому що я за і ти також не проти дізнатись, які ми на дотик
Тому що я знаю твій номер
Тепер коли знаю твій номер
Твій номер…
Тепер коли знаю твій погляд
Я поглядів інших не бачу
Нехай твої очі ніколи не плачуть
Я просто побуду поряд
Тепер коли знаю твій голос
Я перш ніж сказати подумаю сто раз
Назавжди єдиний мій клопіт
Аби з голови не впав жоден волос
Ну як ти це робиш?
Ти сяєш навпроти
Коли ти смієшся або сльози котяться
Все в мені перевертаєтся і сходиться
І в яблуко втрапив твій дротик
Тому що я за і ти також не проти дізнатись які ми на дотик
Тому що я знаю твій номер
Тепер коли знаю твій номер
Ну як ти це робиш?
Ти сяєш навпроти
Коли ти смієшся або сльози котяться
Все в мені перевертаєтся і сходиться
І в яблуко втрапив твій дротик
Тому що я за і ти також не проти дізнатись які ми на дотик
Тому що я знаю твій номер
Тепер коли знаю твій номер
Твій номер…
Тепер коли знаю твій номер
Тепер коли знаю твій номер
Тепер коли знаю твій номер
Нiхто ще никому нiчого не винен
"Плющ"
Хотів б я тебе, мов плющ, обняти,
Так міцно, щільно, і закрить од світа,
Я не боюсь тобі життя одняти,
Ти будеш мов руїна, листом моїм вкрита,
Плющ їй дає життя, він обіймає,
Боронить від негоди стіну голу,
Але й руїна стало так тримає
Товариша, аби не впав додолу.
Їм добре так удвох, — як нам з тобою,
А прийде час розсипатись руїні,
Нехай вона плюща сховає під собою.
Навіщо здався плющ на самотині?
Хіба на те, аби валятись долі
Пораненим, пошарпаним, без сили
Чи з розпачу повитись на тополі
І статися для неї гірш могили?
Плющ їй дає життя, він обіймає,
Боронить від негоди стіну голу,
Але й руїна стало так тримає
Товариша, аби не впав додолу.
Їм добре так удвох, — як нам з тобою,
А прийде час розсипатись руїні,
Нехай вона плюща сховає під собою.
Навіщо здався плющ на самотині?
Нехай вона плюща сховає під собою.
Навіщо здався плющ на самотині?
