Вітром якби стати мені,
Я би щоночі співав би для тебе до ранку,
А як зійде сонце твоє,
Я цілував би тебе цілував на світанку.
Птахом якби стати мені,
Я би щоразу у небо злітав би до тебе,
А повесні, як уві сні,
Я б залишився назавжди з тобою без неба.
Ну і нехай, ну і нехай,
Ну і нехай я назавжди без неба.
Ну і нехай, ну і нехай,
Ну і нехай я назавжди з тобою без неба.
Сонцем якби стати мені,
Я б не заходив ніколи за хмари для тебе,
Вдень і вночі, тобі світячи,
Я би ніжно торкався промінням до тебе.
Морем якби стати мені,
Я колихав би тебе на ніжних лагідних хвилях,
Світу красу в нім принесу,
Свою любов принесу на теплих приливах.
Світу красу в нім принесу,
Свою любов принесу на теплих приливах.
Ну і нехай, ну і нехай,
Ну і нехай я назавжди без неба.
Ну і нехай, ну і нехай,
Ну і нехай, ну і нехай,
Ну і нехай я назавжди з тобою без неба.
Вітром якби...
Птахом якби...
Сонцем якби...