Там, десь на склі, твої вуста,
Шкода, шо за вікном мене нема,
Дотик до скроть, слід від долонь,
Надихатись тобою вже не можливо, це жахливо,
Ти була дивом…

П’ять хвилин, як п’ять сторіч,
Ніч без тебе жах…
П’ять хвилин, як п’ять сторіч,
Ніч без тебе жах…
Зриває дах…

Як у кіно, наче про нас,
Але вмикають світло – вже час.
В твоїх віршах, в піснях твоїх,
Шкода, шо в них про мене нема,
Ні слова, нікрапки, нічого…

П’ять хвилин, як п’ять сторіч,
Ніч без тебе жах…
П’ять хвилин, як п’ять сторіч,
Ніч без тебе жах…
Зриває дах…