Там, де сонце невблаганне,
І гартується душі метал,
Народилися із рани
Воля, мужність, шалений запал.
І як ворог став на весла
І поліз з усіх щурячих шпарин,
Сила і відвага воскресли
Боронити найкращу з країн.
А чайки кличуть знов
Азов! Азов!
І хвилі б’ються мов
Азов, Азов.
Стійкість. Вірність. Любов.
Це наш Азов.
Там, де вітер б’є в обличчя,
Не приховують свого лиця
Ті, кому звитяга личить,
Ті, хто тут стоять до кінця.
І як ворог став на весла
І поліз з усіх щурячих шпарин,
Сила і відвага воскресли
Боронити найкращу з країн.