У зради найрідніші очі,
В твоєму кодексі це злочин,
І до останнього не хочеш
Вірити... Вірити...
Усе в житті - не випадковість,
Живи, як хочеш, як є совість,
Є особиста принциповість
Вірити!.. Вірити!..

Колись ключі від машин
Підходили до сердець,
Тепер качає попса
Свій силіконовий фейс.
Все, що не виправиш сам,
Виправлять фільтри в тіктоці.
Серед тих, хто ставить лайк,
Не всі на твоєму боці...

Добро не залишає шрамів,
Тому його не пам'ятають...
Помало наміри зникають
Вірити!.. Вірити!..
Іншого разу вже не буде,
На жаль, влаштовані так люди,
І всеодно ми знову будем
Вірити!.. Вірити!..

Колись ключі від машин
Підходили до сердець,
Тепер качає попса
Свій силіконовий фейс.
Все, що не виправиш сам,
Виправлять фільтри в тіктоці.
Серед тих, хто ставить лайк,
Не всі на твоєму боці...

Заховатись за хештегами,
Наодинці з собою домовитись,
Коли совість вичісує гребнями,
І нема чим натомість наповнитись...
І все більш примітивна музика,
Рими є, але то не поезія,
І зникають легенди з підручників,
І в високих нот є претензія...