Іноді здається, що межа
І ти вже за
Не перед нею
І смикаєш систему кореневу
Наляканий замежжям не на жарт

І досить міцно вже тримає ґрунт
Але ж земля не все зайняла
З твого тіла
В гнізді у кроні склавши міцно крила
Птахи твої не знають інших рук

Лети, навіть якщо униз
Лети, не смій ховати погляд
Лети, і до останнього дивись
Не бійсь це ж ти, це твій останній спогад

І клятий горизонт відпустить вверх
І знову наче лиш тобі, одне світило
Нутро завмерше тихе й обгоріле
З нуля вкладе межу не на тепер

І досить міцно вже тримає ґрунт
Але ж земля не все зайняла
З твого тіла
В гнізді у кроні склавши міцно крила
Птахи твої не знають інших рук

Лети, навіть якщо униз
Лети, не смій ховати погляд
Лети, і до останнього дивись
Не бійсь це ж ти, це твій останній спогад