Душа людини — це цілий світ. Всередині якого також можуть бушувати урагани та розгоратися війни. Іноді вони спричинені зовнішніми обставинами, іноді ні. Але легше від цього не стає. Такий світ потребує особливої підтримки. Пісня «Поламані» як про тих, хто потребує цієї підтримки, так і про тих, хто готовий її надавати. Навіть коли нестерпно важко, коли вся ваша воля і характер закуті — не бійтеся попросити про допомогу. І навпаки, якщо вам здається, що від вас нічого не залежить, все одно відгукуйтесь на поклик того, хто потребує вашого плеча. Маленькими кроками та вчинками ми змінюємо реальність, пам’ятайте про це. «Ця пісня — це, звісно, й саморефлексія. Через історію одного дивака ми розповідаємо про себе, розповідаємо про всіх нас, тих, хто серед колосальних потрясінь відчуває себе «трохи поламаними», навіть якщо не визнає цього, водночас залишаючись незламними. Ми по іншому не можемо, навіть коли самі неймовірно потребуємо допомоги і підтримки, ми, в першу чергу, йдемо рятувати інших, рятувати душі, лікувати рани, віддавати, боротися за когось!», — Тарас Тополя.