Нас обмежує час і уявні кордони,
Сотні тисяч але і сторонніх думок.
Не вписати життя у відомі шаблони,
Не сягнути вершин, зупинившись за крок
А навколо весь світ, неймовірно глибокий,
Із неонових фарб у палітрі життя,
А навколо хаос, вічний творчий неспокій
І шалена любов аж до серцебиття!

На самоті ми саме ті - слабкі або сильні,
По справжньому вільні!
На самоті ми саме ті - мрійливі, мов діти,
Що вміють радіти!
На самоті ми саме ті - прості та відкриті
До світла у світі!
На самоті ми саме ті - сміливі, відважні,
Відверті, бо справжні!
На самоті

У гонитві роки живемо напівсонні,
І прокинувшись десь близько тридцяти трьох,
Ми знайдемо себе у чиємусь полоні,
Що давно більше схожий на схований льох
А навколо весь світ, неймовірно глибокий,
Із неонових фарб у палітрі життя,
А навколо хаос, вічний творчий неспокій
І шалена любов аж до серцебиття!

На самоті ми саме ті - слабкі або сильні,
По справжньому вільні!
На самоті ми саме ті - мрійливі, мов діти,
Що вміють радіти!
На самоті ми саме ті - прості та відкриті
До світла у світі!
На самоті ми саме ті - сміливі, відважні,
Відверті, бо справжні!
На самоті

На самоті

На самоті ми саме ті - слабкі або сильні,
По справжньому вільні!
На самоті ми саме ті - мрійливі, мов діти,
Що вміють радіти!
На самоті ми саме ті - прості та відкриті
До світла у світі!
На самоті ми саме ті - сміливі, відважні,
Відверті, бо справжні!
На самоті