Рікою, рікою, рікою
В мене впадала.
Чужою, чужою, чужою
Чомусь ти стала.
Кохала, кохала, кохала —
І все зав’яло.
Не знала, не знала, не знала,
Що все пропало.

Ти вже чужа, і на душі печаль.
Ти не моя, на жаль —
Тебе я відпускаю.

Ти вже чужа —
Розірвана струна.
Між нами обома
Нічого вже немає.

Згадаю, згадаю, згадаю —
І пробирає.
Навіщо, навіщо, навіщо
Ми так страждаєм?
Зів’яло, зав’яло, зів’яло
Зелене листя.
Дарує, дарує вже інший
Тобі намисто.

Ти вже чужа, і на душі печаль.
Ти не моя, на жаль —
Тебе я відпускаю.

Ти вже чужа —
Розірвана струна.
Між нами обома
Нічого вже немає.

Ти вже чужа, і на душі печаль.
Ти не моя, на жаль —
Тебе я відпускаю.

Ти вже чужа —
Розірвана струна.
Між нами обома
Нічого вже немає.