Анатолій Миколайович Матвійчук (народився 29 вересня 1958, Київ) — український співак, поет, композитор, журналіст, музичний аналітик, педагог (Кандидат історичних наук), Лауреат Національної премії імені І. Франка, літературних Премій імені Андрія Малишка, Олександра Олеся, Дмитра Луценка. Лауреат літературного конкурсу «Коронація Слова» (Перше місце), Народний артист України.
Пісні та вірші Анатолія Матвійчука надзвичайно різноманітні за стилем і тематикою: вони торкаються вічних тем буття: пошуку сенсу існування людини в світі, людських стосунків, любові, дружби, вірності, патріотизму. Ним написано чимало ліричних та філософських балад, а також веселих і запальних творів, які стали майже народними.
Анатолій Миколайович здійснює також наукову і викладацьку діяльність — 2005 року закінчив аспірантуру і захистив кандидатську дисертацію на тему «Історична еволюція поетики української пісні», на кафедрі шоу-бізнесу КНУКіМ викладає низку спецкурсів і дисциплін, пов"язаних із журналістикою і шоу-бізнесом.
1996 року Анатолій Матвійчук отримав звання Заслуженого артиста України, у 2000 році — звання Народного артиста України. Лауреат Національної премії імені І.Франка. Лауреат літературних премій імені А.Малишка, О.Олеся, Д.Луценка. З 2015 року — Член Національної Спілки Письменників України. Створює і виконує пісні переважно українською мовою, частково російською.
Анатолій Матвійчук — творець 9 авторських компакт-дисків («Два птахи», «Полустанок любові», «Король Шапіто», «Зачарована краса», «Ключі від Раю», «Жажда», «Моя Зоря», «Сповідь», «Дорога до себе») та 6 поетичних книжок («Вірші», 1996; «Ноїв Ковчег», 1998; «Предтеча», 2003; «Сповідь», 2007; «Зерна» 2012; «На варті» 2015), автор поетичних і публіцистичних публікацій в газетній та журнальній періодиці та в інтернет-виданнях. Створив кілька пісень-гімнів — «Гімн Журналістів», «Южмаш», Гімн вболівальників ФК «Динамо», гімн УМАКО «Сузір'я»