Ти запитаєш мене, чи я планувала стати відомою
Бути далеко від дому, змінити дружнє коло
Ти знаєш, я б відповіла тобі — ніколи
Та все не випадково, ей

Ти запитаєш в мене, чи коли в свої уяві я мала
Заповнені площі та зали, ці тексти в унісон
Але таке сансари колесо
І так воно співпало, ей

Ти думаєш, я мріяла зустріти цих чудових людей
З ними почати з кінця і із простих ідей
Вирости в лідера думок і слова
Та все не випадково, ей

Ти віриш, я і досі до кінця не розумію усього
Але щиро дякую Богу, далі буде більше
Ти залишаєшся все тою Альоною
Яка читає вірші

Знаєш, як буває важко
Інколи не хочеш жити
Але полюбила людей так
Що вже не зможу я до них не вийти

Знаєш, я усе приймаю
В серце залила любові
Може я і падатиму тихо на дно, але
Виринатиму знову

Назавжди ваша
Альона Альона

Назавжди ваша
Альона Альона

Ти розумієш, варто всього навсього почути себе
Там, в середині, давно все ясно
Вважай, що твій істинний шлях протоптаний наперед
І це класно, повір мені

Як кажуть у народі, береженого від лиха Бог береже
А ти ж не пес, який блох береже
Не треба опускати руки
Є море прикладів, де щастя – через муки

І ти заплачеш, коли зрозумієш, як усе насправді просто
Ми з малечку це знали
Проте дорослі нас прив’язували тросом до речей
Самі ж їх не виконували, тільки обіцяли...

Прикро! Але буває і таке
Це життя, воно складне і легке
Знайте, скільки б вам не довелося падати камінням на дно
Знову виринайте

Назавжди ваша
Альона Альона

Назавжди ваша
Альона Альона