Хлопці кучеряві, не ходіть до нас,
Бо вже поламали браму й перелаз.
І не знає мати, як вас відігнать,
Бо їй до світанку не даєте спать.

Через вас у мене голова болить,
Через вас не буде Василько ходить.
У очах у нього ранок голубий,
І такі цілунки, як вогонь палкий.

Не ходіть до ранку край мого села –
Не туди стежина ваша пролягла.
На усіх не стане в мене теплих слів,
На усіх не буде в мене гарбузів.

Хлопці кучеряві, не ходіть до нас,
Бо вже поламали браму й перелаз.
Як відчарувати, що мені робить?
Всіх вас поцілую, тільки не ходіть!