Серед лісів, сумних і занедбаних,
Нехай залишається хліб в полях нескошений!
Ми чекаємо гостей непроханих, непрошених,
Ми чекаємо гостей непроханих і непрошених,
Пускай гниют колосья перезрелые!
Они придут на нивы пожелтелые,
И не сносить вам, честные и смелые,
Своих голов!
Они растопчут нивы золотистые,
Они разроют кладбище тенистое,
Потом развяжет их уста нечистые
Кровавый хмель!
Они ворвутся в избы почернелые,
Зажгут пожар — хмельные, озверелые…
Не остановят их седины старца белые,
Ни детский плач!
Среди лесов, унылых и заброшенных,
Мы оставляем хлеб в полях нескошенным.
Мы ждем гостей незваных и непрошенных,
Мы ждем гостей незваных и непрошенных,
Своих детей!
Своих детей!
Alina Pash - Среди лесов, унылых и заброшенных... (YouTube відео та караоке)
«Вірш, датований 1906 роком залишився поза літературною долею поета й не увійшов до жодної збірки. Ще зовсім юний Осип Мандельштам поклав у рядки своє враження від революційних подій у Латвії, де він проживав у той час. На глибокому емоційному рівні ці стрічки відгукнулися в моєму серці, сподіваюся відгукнуться і у вас.
