Як часто брешуть мудреці.
Щоб полюбити, треба зникнути,
Й прийти по вранішній росі,
І впасти в землю стиглим житом,
І знов зійти для юних битв…
Щоб полюбити, треба жити!
Любов — життя!

Коли б тобі бажав я сліз, і муки,
І кари найстрашнішої бажав,
Не викручував твої тендітні руки
І в хмурім підземеллі не держав.
Ні, я б не став тебе вогнем палити,
З тобою б розквитався без жалю:
Побажав тобі когось отак любити,
Як я тебе, як я тебе люблю!

На світі законів немало,
я нагадаю один:
щоб море не висихало,
потрібно багато краплин.

Але в штормову годину,
як море бурунить гнів,
потрібна зайва краплина,
щоб вийшло воно з берегів

Коли б тобі бажав я сліз, і муки,
І кари найстрашнішої бажав,
Не викручував твої тендітні руки
І в хмурім підземеллі не держав.
Ні, я б не став тебе вогнем палити,
З тобою б розквитався без жалю:
Побажав тобі когось отак любити,
Як я тебе, як я тебе люблю!

Коли б тобі бажав я сліз, і муки,
І кари найстрашнішої бажав,
Не викручував твої тендітні руки
І в хмурім підземеллі не держав.
Ні, я б не став тебе вогнем палити,
З тобою б розквитався без жалю:
Побажав тобі когось отак любити,
Як я тебе, як я тебе люблю!