Можемо зізнатись, хоч і сором нам:
Ми колись боялись гладити слона,
Ми колись боялись, що в засаді вій,
– Я – щурів кусючих.
– Я – кусючих змій.
Приспів:
А тепер усе інакше, інакше,
Просто, просто, просто навпаки.
А тепер усе інакше, інакше,
Просто, навпаки.
А тепер усе інакше, інакше,
Просто, просто, просто навпаки.
А тепер усе інакше, інакше,
Просто, навпаки.
Можемо зізнатись щиро і всерйоз:
Ми були маленькі і боялись гроз,
Ми також боялись хижих павуків,
– Я – жінок чарівних.
– Я – чоловіків.
Приспів:
А тепер усе інакше, інакше,
Просто, просто, просто навпаки.
А тепер усе інакше, інакше,
Просто, навпаки.
А тепер усе інакше, інакше,
Просто, просто, просто навпаки.
А тепер усе інакше, інакше,
Просто, навпаки.
Ми колись боялись, що гріха таїть,
Сам-на-сам лишатись, ну хоча б на мить,
Ми колись боялись гострих почуттів.
– Хоч їх вона хотіла.
– Та і він їх хотів.