І ніби в руки попав непоганий сценарій,
Но ми х*йові актори
В пустелі води шукали, горе нам

Хто у пеклі не був, той не пізнає раю краси
Там, де ми є, сумніви є завжди,
Не шкодуй ні про що, живи

Світ заборон і табу
Диявол амур, між нами давно вже мур
Скільки на небі зірок, а в голові все одно більше думок…
С*ка, скільки ж думок?!
Рот на замовк, пробач замок

А я стою, курю, і очі тонуть у небі
От би зараз як хвиля на берег, до тебе...

А ти пробач за все, що було з нами
А ти поплач солоними сльозами
Лікує час, але болить роками
Ми один одному лишаєм шрами

А ти поплач за все, що було з нами
Життя нас вчить жорстоко, с*ка, так часами
А ти поплач, нас може вже не буде рано…

А ми ніби прокляті душі з тобою,
Обоє рябоє
І ніби люди, як люди,
І не раби, і не божі
І зовсім не схожі
Тюрма, то не завжди ґрати і дріт
Добре, шо в мене є кіт

А я стою, курю, і очі тонуть у небі,
От би зараз до тебе…

Обійняв би тебе, як ніч обіймає місто в ночі,
А ти така гарна, як всесвіт, що пахне зірками опівночі

І де б не водили по світу нас наші маршрути і ноги,
Добре зустріти своїх
Дивакам чомусь завжди трохи складніша дорога
А час тече, міняє лице
Щастя в простому, но що ж, с*ка, наше життя таке не просте?!

А я стою, курю, і очі тонуть у небі,
От би зараз як хвиля на берег до тебе…

А ти пробач за все, що було з нами
А ти поплач солоними сльозами
Лікує час, але болить роками
Ми один одному лишаєм шрами

А ти поплач за все, що було з нами
Життя нас вчить жорстоко, с*ка, так часами
А ти поплач, нас може вже не буде рано…