Свою річку лососик вгору плив, не нояв і не нив.
Справедливість любив, нічо ні в кого не просив — жив.
Мав одні штани — носив.
Носив, в одних штанах ходив,
До дір, до дір, до дір…
Зносив, шкарпетки шив, ноги не ломив — непогано жив.

Хліб на масло не мастив, какао пив,
Не жалів і не жалівся,
Замість того, що було робив сам не ї*у, як жив.
Гав-гав-гав-гав, як бездомний пес, аби без ланцюга день прожив — перемога!
Чотири краще за два…

О-о-о, щасливий, щасливий, як дерево під зливой.
Повезло — на голову не капав ніхто,
Зі стелі не текло.
Кожному своє, у кожного своє ремесло.

Діти — наше майбутнє, діти — наше всьо,
Казали вони, несучи зі складів торби тяжких гріхів.
«Все, що погано лежить, надо спиздить».
Верховенство кулі. Гулі-гулі-гулі… А х*лі?
Димова завіса, номер, що інтригує,
Життя закулісне, всі ми аферисти трішки.
Оп — є, оп — нема, мутки, схеми, всі діла.

Життя як життя — вічно якась х*йня:
То п*сюн завеликий, чи сорочка мала.
Як не срачка, то пердячка — все одно якась х*йня.

Свою річку лососик вгору плив,
Не нояв і не нив.
Справедливість любив, нічо ні в кого не просив — жив.

Буль-буль-буль-буль-буль. Ага!
Буль-буль-буль-буль-буль…