Зігріваю руки до твого плеча
Крізь довгі розлуки горнусь до тепла
Не сховає пітьма, все що світить сповна
Та після зими настане весна.
Світло не там, де видно провал
Темно не там, де правду шукав
Кожну хвилину із сенсом в душі
Всередині струм, хай і без мережі.

Обіймаю,
Навіть коли все згасає
Серед мороку і жалю
Я пам‘ятаю, хто для мене сяє
Поки ти мій струм - зима не лякає.
Обіймаю..

Зорі ясніші перед світанком
Поцілунок ніжний, наче сонце зранку
Знаєш, твої промені сховають дощі
Коли так пліч-о-пліч, рука в руці.
Часом пече все, що з гіркотою
Але твоє світло поглинає болі
Наче вільні в‘язні зв‘язані вустами
Сяйво наче сніг, але ніколи не розтане.