Фестиваль фестивалів,
Всі в кольоровому вбранні,
Люди злились тілами
В танцях на березі ріки.
І я поставив всі
Свої думки на паузу,
Я не хочу зайвий раз
Терти плівку,
Чужа реальність,
Чужі фантазії
Вишикувались у чергу,
Щоб зняти мірки.
Тому я не піду додому,
Як учора,
Тому я не піду,
Бо так вже було вчора...

Вона дихає полум'ям,
Її волосся – заклинач вітрів,
Вона розділить всім порівну,
Вона розділить усім навпіл.
І я викрутив почуття на максимум,
Я не хочу тримати у собі
Своє натхнення, свої фантазії,
Втілити все разом у життя
За сьогодні
Тому я не піду додому,
Як учора,
Тому я не піду,
Бо так вже було вчора

Її співи мов в пташки,
Її дотики мов вода.
Повертатися важко,
Під ногами жива земля